ПІГМЕНТА́ЦІЯ, ї, жін., спец. Забарвлення пігментом зовнішнього покриву тваринного і рослинного організмів. В період статевого дозрівання у підлітків, крім помітного наростання жирового шару, особливо у дівчаток, появляється природна пігментація шкіри (Шкільна гігієна, 1954, 40); В одній з печер у Польських Татрах виявлений мікрорачок — жива реліквія льодовикової епохи. Він повністю позбавлений пігментації, білий, не має очей (Радянська Україна, 27.II 1965, 3).
ПІГМЕНТАЦІЯ
Тлумачення слова