ПІДЖИВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПІДЖИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПІДЖИВИТИСЯ, живлюся, живишся; мн. підживляться; док.
1. Набувати сили, бадьорості і т. ін. Духом підживився Палій і трохи повеселішав, як приїхала до нього пані полковникова (Данило Мордовець, I, 1958, 201);
// розм. Те саме, що піджинатися. [Митродора:] Як же ваше хазяйствечко? [Колодка:] Підживляємось потрошку, в колодочки вбиваємось потихеньку (Володимир Самійленко, II, 1958, 168);
// перен., розм. Ставати виразнішим, яскравішим і т. ін. — Леонід Семенович — студенті Чув, чув, — сказав диякон, і його тихі очі неначе підживились і засвітились (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 127).
2. розм. Трохи поїсти, попити. Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); Андрій напував пораненого ситром, а сам підживлявся пивом (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 284); Розказує баба.. про все те Чіпці. «Скот, мов, ніколи не реве без нужди… Як вертається додому та реве — то він радіє.. А може, голодний, то поїсть, підживиться…» (Панас Мирний, I, 1949, 142); Ми підживились смачною яєчнею на салі, квашеними огірками та свіжими баклажанами (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 82).
3. тільки недок., с. г. Пас. до підживлювати 3. На протязі весни і літа всі посіви зернових і технічних культур були добре доглянуті, тричі прополювались від бур’янів, підживлювались мінеральними добривами (Радянська Україна, 21.IX 1950, 2).