ПІДЖИВАТИ 1, ає, недок., ПІДЖИТИ, иве, док., розм. Трохи заживати, загоюватися. У Христі хоч рука трохи й піджила, та палець болів (Панас Мирний, III, 1954, 100).
ПІДЖИВАТИ 2, аю, аєш, недок., ПІДЖИТИ, иву, ивеш, док.
1. розм. Те саме, що підживитися. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара (Словник Грінченка).
2. рідко. Збільшуватися, прибувати. Остап поправлявся. Гарячка згодом спала, рана швидко затягувалась, сили підживали (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 372); Перед носом човна мелодійно схлипнула вода; хлі-глі, хлі-лі… — Підживає вода, — Багорний.. зітхнув (Михайло Стельмах, I, 1962, 458).