ПІДЖИДАТИ

ПІДЖИДАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що чекати. Він — такий прихильний до неї. Іноді до самого смерку швендяє коло тину, піджидає, як би її побачити, побалакати з нею, а часто — і поділитися гостинцем (Панас Мирний, IV, 1955, 75); Заходити до хати Христі дуже не хотілося.. Та куди там! Виявляється, її піджидають. Батько накинувся: — Де це ти вешталася? (Ярослав Гримайло, Незакіяч. роман, 1962, 63).