ПІДВИ́ЩЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням підвищити і стан за знач. підвищитися. У нашій країні за останні роки багато зроблено щодо впорядкування і підвищення заробітної плати насамперед працівників сфери виробництва (Комуніст України, 8, 1964, 6); Цей процес супроводиться зміцненням сплаву, тобто підвищенням його механічних характеристик (Рентгенографія металів, 1959, 342); При підвищенні функції щитовидної залози (тиреотоксикоз, або базедова хвороба) майже | завжди спостерігається збудження нервової системи (Наука і життя, 8, 1958, 25); — Інженер ти, і не з гірших, А підвищення не чути… На твоєму б місці інший Вже міністром міг би бути (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 185).
2. Трохи вища від навколишньої місцевість. Вододіл Чорного і Азовського морів проходить через Сімферопольське підвищення (Геологія України, 1959, 584); Підвищення і западини на поверхні Місяця роблять лінію термінатора трохи звивистою, неправильною (Наука і життя, 9, 1965, 15);
// Поміст, збудований вище рівня землі, підлоги, або предмет, що виконує роль помосту. На віче призначили Грицеву стодолу та й зараз-таки збили там із дощок підвищення, а війт дав на те підвищення свій стіл (Лесь Мартович, Тв., 1954, 182); На якесь підвищення — стілець чи стіл — виліз молодий чорнявий німець з гауптмінськими погонами (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 242).
3. Вища посада або вищий чин, звання і т. ін. — Може, Іон уже і підвищення має, адже писав ще торік, що на сержанта представлений… (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 18).