ПІДВО́ДНИК, а, чол.
1. Моряк, який служить у підводних частинах воєнно-морського флоту. Один [син] поїхав до Ленінграда у Балтійський флот підводником, другий — у Москву, в піхотне військове училище (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 26); У Ленінграді, місті славнім, він на підводному човні. Підводником таким же вправним зробитись хочеться й мені!.. (Наталя Забіла, Промені, 1951, 128).
2. Те саме, що водолаз 1. Підводники працюють на глибині, де зовсім темно (Вечірній Київ, 6.III 1958, 4).
3. Спортсмен, який займається підводним спортом. Спортсмен-підводник.