ПІДВО́ДЧИК, а, чол. Той, хто править кіньми або волами на підводі. Підводчик одсмикнув руку, шкапина витягнула шию, напружилась, віз заскрипів (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 197); Стоїть парокінна підвода з бочками пального, двоє дядьків покурюють осторонь.. Мабуть, сторож і підводчик, возій пального… (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 19).
ПІДВОДЧИК
Тлумачення слова