ПІДВОДА

ПІДВО́ДА, и, жін. Запряжений кіньми або волами віз, візок, що використовується для перевезення вантажу, рідше — людей. Нині ми не поїхали, бо море бурхливе. Поїдемо вже завтра і не морем, а на підводі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 142); Заїжджали у двір одна за одною підводи, навантажені зерном, зупинялися біля комор (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 420).
 У підводу (підводи) — у поїздку підводою. — Записку б мені яку-небудь. Щоб у підводу не погнали. — Гаразд, — посміхнувся Фрунзе. — Це я вам зараз зроблю (Олесь Гончар, II, 1959, 399); — А де хазяїн? — спитали червоноармійці. — Ще вчора поїхав кудись у підводи (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 86).