ПІДВІКО́ННЯ, я, сер. Нижня частина віконного отвору (дошка, плита і т. ін.). Окремі великі краплини, зриваючись з даху, били по зовнішньому, критому залізом підвіконню (Іван Сенченко, Опов., 1959, 41); Обома руками сперся [Каргат] на підвіконня, розглядаючи краєвид, що відкрився звідси (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 4).
ПІДВІКОННЯ
Тлумачення слова