ПІДВЕЧІР, присл., рідко. У підвечір’я. Гіца з Раду підвечір прокидалися — вони мали звичку спати вдень і щезати на ніч (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 371); Підвечір вітер затих і цюкнув мороз, а вночі повалив сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 460).
ПІДВЕЧІР
Тлумачення слова