ПІДТИ́КАТИ див. підтика́ти.
ПІДТИКА́ТИ, аю, аєш, недок., ПІДТИ́КАТИ, підтичу, підтичеш і підтикаю, підтикаєш і ПІДІТКНУ́ТИ, ну, неш, док., перех., розм.
1. Підбирати, підгортати під що-небудь поли, нижні краї одягу. Бредуть бійці по коліна в болоті, підтикавши свої шинелі (Олесь Гончар, III, 1959, 158); Катерина підіткнула фартух, а до листівки не торкнулась (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 121);
// Підсовувати, затикати щось під що-небудь. — Я зажмурюся і впізнаю материн сніп, бо вона під перевесло підтикає кінець скрутки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 68).
2. кого. Допомагати комусь підбирати, підсувати під щось нижні краї, поли його одягу. Паничу, я вас підтичу (Номис, 1864, № 1161).