ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням підтвердити. Історичне значення перемоги соціалізму в СРСР полягає в тому, що в досвіді нашої партії і народу марксистсько-ленінське вчення про будівництво нового суспільства дістало широке і незаперечне підтвердження (50 років Жовтневої революції, 1967, 25); Мов на підтвердження дідусевих слів, чорну хмару враз пронизала покручена вогненна стріла (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 136).
2. Те, що підтверджує, чим підтверджується що-небудь. Гетьман Брюховецький дістав звання боярина і підтвердження на рангове володіння Гадячем з усіма околицями (Історія УРСР, I, 1953, 282); [Оксана:] Візьміть під варту його. У трюм ведіть. Тримати там, аж поки не прибуде підтвердження з Москви (Олександр Корнійчук, I, 1955, 62).