ПІДТОЧЕНИЙ

ПІДТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підточити 1. На заржавілий дах впало яблуко, підточене червою (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 64); Могутній організм його, підточений цингою й ревматизмом, більше не витримував катувань (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 55); Її дещо грубувата, горем підточена краса, її міцна доладна постать також вражають Якова (Михайло Стельмах, I, 1962, 490).