ПІДТЮПЦЕМ, присл., розм. Дрібними швидкими кроками. Грицько підтюпцем побіг до брата (Панас Мирний, IV, 1955, 13); * Образно. Повз них підтюпцем, бігли телеграфні стовпи (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 32);
// Труськом (про коней). Коні вибігли на гору, пішли підтюпцем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 239); Коні підтюпцем бігли вузькою дорогою (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 104).
ПІДТЮПЦЕМ
Тлумачення слова