ПІДТА́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до підтанути. Кучугури [снігу], підталі з південного боку, дивовижно стали схожі на білих вовків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 11).
2. у знач. прикм. Трохи, злегка розталий. Василько тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталий лід (Василь Кучер, Вогник, 1952, 25).