ПІДТА́КУВАЧ, а, чол., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, — щоб дали йому змогу всмак набалакатись,.. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (Олесь Гончар, I, 1959, 30); В оповіданні.. письменник вдається до гостросатиричного зображення підлабузника, безпринципного підтакувача (Вітчизна, 10, 1963, 109).
ПІДТАКУВАЧ
Тлумачення слова