ПІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсвітити. Турбай вийшов на сцену, підсвічену знизу Грицьковою рампою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 538); Хмарина диму над хімічним комбінатом, підсвічена низькими променями сонця, стала ніжно-рожевою, майже прозорою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 231).
ПІДСВІЧЕНИЙ
Тлумачення слова