ПІДСУНУТИЙ

ПІДСУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підсунути. Високо підсунутий капелюх відкривав випукле смагляве чоло (Олесь Гончар, III, 1959, 266);
//  підсунуто, безос. присудк. сл. До столу підсунуто все, на чому тільки можна сісти (Петро Колесник, Терен.., 1959, 191); На другий день роздивився, що йому сліпого [коня] підсунуто (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 109).