ПІДСУ́ДОК, дка, чол., дорев. Помічник судді або писар у земському суді. Тут [у пеклі] всякії були цехмістри, І ратмани, і бургомістри, Судді, підсудки, писарі, Які по правді не судили (Іван Котляревський, I, 1952, 136); Підсудок Лабенцький.. розбирає папери та перегортає велику книгу у важкій оправі (Іван Кочерга, I, 1956, 117).
ПІДСУДОК
Тлумачення слова