ПІДСТУ́ПНИЦТВО, а, сер.
1. Властивість за значенням підступний. Ненавидить [письменник] всі залишки раба в людині: підхлібництво і зраду, жадібність і неповагу до праці, підступництво і підлоту (Радянське літературознавство, З, 1961, 8).
2. Підступний замір або вчинок. Вірний Святославові Овлур став жертвою підступництва, провокації зрадників (Історія української літератури, I, 1954, 556).