ПІДСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підстригти. Шура крутнула головою, і кілька пасом її коротко підстриженого волосся впали прямо на очі (Микола Олійник, Леся, 1960, 131); Він був одягнений у сірий дорогий костюм, випещений і чисто підстрижений (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 96); Ці очі та погордлива рисочка коло уст якось прикро вражали, псували.. чепурне Романове обличчя з русявим волоссям на голові, підстриженим «під польку» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 105); Художник підправив натуру: акуратно підстрижені грона винограду (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 9); * Образно. Є люди, у яких все укладено за форматом, все акуратно припасовано, підстрижено, підібрано (Петро Колесник, Терен.., 1959, 83).
2. у знач. прикм. Підкорочений стрижкою. — Гляньте на них, мамцю, як вони виросли, — тріпонула підстриженими косами Люба (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 563);
// З коротким волоссям. Назустріч йому.. ішла.. молоденька підстрижена дівчина (Михайло Стельмах, II, 1962, 156); Підголений, підстрижений [Перник],.. ще молодшим на вигляд зробився! (Ігор Муратов, Бук. повість. 1959, 278);
// Який набрав певної форми після підрізування, укорочення (про кущі, дерева, гілки і т. ін.). За кілька верст від маєтку.. почалася широка алея підстрижених пірамідальних тополь (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 182).