ПІДСПІ́ВУВАЧ, а, чол.
1. Той, хто підспівує кому-, чому-небудь.
2. перен., розм. Той, хто підтримує кого-небудь з певними намірами, схвалює чиї-небудь вчинки, дії і т. ін., звичайно негативні. Процес становлення української радянської літератури відбувався в напруженій боротьбі з літературною агентурою буржуазно-націоналістичної контрреволюції та її підспівувачами (Історія української літератури, II, 1956, 63).