ПІДСО́ХЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до підсохнути. З такими думками я згодом ліг на вже підсохле пальто й скоро заснув (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 107).
2. у знач. прикм. Який трохи висох, підсушився. Підсохлу розсаду [суниць] на 6—8 годин занурюють корінням у воду (Садівництво і ягідництво, 1957, 258).
3. у знач. прикм. Який висох, став сухим, майже втративши життєздатність (про рослини). І скільки тих дерев, зелених, підсохлих, Земля нам тримає (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 222); Вітер з півдня ворушив запорошені трави, намагався зірвати з кореня підсохлі кураї (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 153).