ПІДСКОВЗНУТИСЯ

ПІДСКОВЗНУТИСЯ і ПІДКОВЗНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Оступитися на слизькому місці; посковзнутися. Підковзнувшись, впав [батько] на льоду, переломив собі руку й тоді вже мало що міг робити (Борис Грінченко, I, 1963, 431); Воно ж завжди так — що одному на шкоду, те іншому на сміх. Йде людина дорогою, підсковзнеться, розтягнеться на весь зріст — побачать те сміхуни — заливаються (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 218);
//  перен. Припускатися помилок у яких-небудь діях, поведінці і т. ін. — Великий світ, та слизькі дороги: той, дивись, там підсковзнувсь, той — там спіткнувсь один — з гори впаде, другий — у болото влучить, і не нам, грішним, карати свого брата! — відмовив Максим (Любов Яновська, I, 1959, 296); — Згублять тебе, Карпе, Мідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся, впадеш і вже не зведешся (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 140).