ПІДСКАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСКОЧИТИ, чу, чиш, док.
1. Робити невеликі стрибки вгору; підплигувати, підстрибувати. Панночка аж підскакує, аж із радощів червоніє (Марко Вовчок, I, 1955, 107); Мало не плачучи, стояла тітка Дарка, а за пару кроків од неї.. підскакував .. підсвинок (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 142); Сахно підскочила й вхопилася за гілляку (Юрій Смолич, I, 1958, 90); Жаба підскочила і впала на кладці білим черевом догори (Олесь Донченко, VI, 1957, 135);
// Злегка підлітати вгору (від поштовхів, коливань і т. ін.). Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 204); Авдюк гримнув кулаком по столу. Миска, до якої усі потяглися з ложками, підскочила (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 39);
// Дуже здригатися, коливатися. Плечі його підскакували від сміху (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 145); Він аж підскочив зо страху (Іван Франко, VII, 1951, 85);
// перен., розм. Різко збільшуватися, підвищуватися. Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 20); У мами вночі підскочила температура (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 5); Всім дорогу відкрито, тільки робіть, не лінуйтеся. І видно вже зараз, що урожай.. підскочив, бо не одну ланку тягнули, а всіх однаково (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57).
2. Швидко підбігати, стрибками наближатися до кого-, чого-небудь. Вона підскакує до вікна, намагається затулити його рядном (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 26); Бідочуків підскочив і ухопив її за руку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 209); Уляна підскочила до старого, здерла з нього черевики і бриля, жужмом шпурнула в сіни (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 227).
3. перев. док., розм. Швидко сходити, збігати, з’їздити куди-небудь або з’явитися десь ненадовго. Котрий же з тих сержантів — його суперник? ..Мабуть, отой циганкуватий, що газиком до робкоопу щотижня підскакує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 46); Смеркає. От-от надійде час вечірнього качиного льоту. Михайло Іванович хвилюється: — Хоч би встигнути підскочити до Акого-небудь покалу [заводі]… (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 64).
4. тільки док., розм. Надійти, наступити (про час, події і т. ін.). Підскочила гаряча пора: оранка, косовиця, гребовиця, жнива, возовиця (Панас Мирний, I, 1949, 298); — Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи.. А там армія підскочить — і почнеться моя самостійна житуха, — роздумував він, збуджений домашньою сваркою (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 8).
ПІДСКАКУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ПІДСКАКАТИ, качу, качеш, док. Наближатися навскач до кого-, чого-небудь. Курним шляхом зненацька підскакує до вишки верхи на коні збуджений, розхристаний Семко Пугач (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 5); Полковник хвастовито підскакав на білім коні (Іван Ле, Наливайко, 1957, 273).