ПІДСІДАТИ, аю, аєш, недок., ПІДСІСТИ, сяду, сядеш, док.
1. Сідати поряд з ким-, чим-небудь або близько до когось, чогось. Безцеремонно відтиснувши Лукію, з стільцем до капітана підсідає Нцуба (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Бекір задовольнив своїх гостей і підсів до них (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 127); Він підсів до вогнища, мовчки взяв жарину, припалив погаслу люльку (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 15);
// Сідати до кого-небудь у машину, підводу і т. ін. Це вже була не Люнька, а немолодий балакучий чолов’яга, який підсів по дорозі в машину (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 156); Потім він спитав Шурку: — А ти ж як, матрос, вгонишся своєю зажигалкою [мотоциклом] за нами чи, може, підсядеш до Жили на біду? (Юрій Смолич, V, 1959, 790). Підсіюватися
2. рідко. Те саме, що підсиджувати.