ПІДШЕ́ФНИК, а, чол., розм. Особа або установа, що перебуває під чиїм-небудь шефством. Шеф комуни «Вільна праця» — червонокозачий окремий саперний ескадрон — запросив сьогодні своїх підшефників на свято десятиріччя ескадрону (Олесь Донченко, I, 1956, 70).
ПІДШЕФНИК
Тлумачення слова