ПІДРИВАТИ 1, аю, аєш, недок., ПІДІРВАТИ, підірву, підірвеш, док., перех.
1. Руйнувати, знищувати або подрібнювати за допомогою вибуху. Розбивали гарнізони, Склади підривали, За знущання і за муки Ворога карали (Українські народні думи.., 1955, 504); Відступаючи, ворог підірвав міст через Оржицю (Комуніст України, 11, 1963, 22); Якось під час бою в лісі ми підірвали міною німецький танк (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 63).
2. перен. Діями, вчинками і т. ін. шкодити чому-небудь, послаблювати щось. Реформістська зміна є така, яка не підриває основ влади пануючого класу, будучи лише поступкою його, при збереженні його панування (Ленін, 30, 1972, 39); Нападками на національну політику КПРС ідеологи імперіалізму намагаються підірвати авторитет нашої країни на міжнародній арені (Комуніст України, 9, 1966, 26);
// Позбавляти чого-небудь, руйнувати щось. Лихо не підірвало Ганниної віри в справедливість громадської правди (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 172);
// Негативно впливати на стан здоров’я (про почуття, хворобу і т. ін.). Страшна туга підривала її вили і сушила тіло (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 21); — Куди йому косити? Підірвав здоров’я на війні, йде покосом, наче п’яний (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 354).
3. тільки док. Замучити, загнати (у 3 знач.) коня швидкою їздою, гонками. Обидва свої коні Бистрі підірвали (Степан Руданський, Вибр., 1937, 270).
ПІДРИВАТИ 2, аю, аєш, недок., ПІДРИТИ, ию, иєш, док., перех. Рити землю під чим-небудь, збоку чогось. * Образно. Лютує Дніпр сердитий, Шлях ширше пробива, Реве несамовитий, Пороги підрива (Павло Грабовський, I, 1959, 588);
// Риючи додатково, робити ширшим, глибшим. Підрити канаву;
// розм. Наривати, накопувати додатково, ще трохи. Підрити картоплі.