ПІДРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підрубати 1—3. Падали підрубані під корінь тернові кущі (Олесь Донченко, V, 1957, 199); На ставу ще гупали ломи і голосно гохкали діди, виважуючи підрубані крижини (Василь Кучер, Вогник, 1952, 60); * У порівняннях. Стомлені ноги підгиналися в колінах, як підрубані, й благали про відпочинок, але Терешко не сідав (Григорій Епік, Тв., 1958, 421).
ПІДРУБАНИЙ
Тлумачення слова