ПІДРЯДНИЙ 1, а, е. Який виконується за підрядом (див. підряд 1). Коли наш трест виконував підрядні роботи десь поза Києвом, я іноді брав з собою у відрядження й хлопця (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 27);
// Який виконує такий підряд. Разом з підрядними організаціями активнішу участь у спорудженні парків повинна взяти молодь (Вечірній Київ, 14.V 1957, 1).
ПІДРЯДНИЙ 2, а, е.
1. Залежний від чого-небудь, підпорядкований чомусь. Артистична краса повинна, по Кантовій думці, головно залежати від гарного змісту; гарна форма має для неї досить підрядне значення (Іван Франко, XVI, 1955, 293).
2. грам. Який виражає підрядність (у 2 знач.), зв’язує слова або речення способом підрядності; протилежне сурядний. За синтаксичними функціями сполучники поділяються на сурядні і підрядні (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 516); Підрядний зв’язок;
// Який має у своєму складі частини, зв’язані стосунками підрядності, або є такою частиною. Підрядним додатковим реченням називається таке, яке пояснює або заміняє додаток головного речення (Граматика української мови, II, 1957, 96).