ПІДРЯ́ДНІСТЬ, ності, жін.
1. Стан за значенням підрядний 2 1.
2. грам. Синтаксичний зв’язок між елементами, що виражає залежність одного з них від другого. Щодо характеру взаємозв’язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні, і сполучники підрядності, або підрядні (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 335).