ПІДРІ́ЗАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підрізати. Семен заплющив очі, заколисаний тою чудовою тишею, що буває виповнена всякими згуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита, підрізаного серпами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 98); Рвонувши під несамовитими вдарами вершника, не встиг [кінь] проскочити й десятка кроків, як раптом трісла [тріснула] зарані кимось підрізана підпруга (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 55); Все залишає гілля, що виставлялося над стежками, було підрізане, підстрижене, щоб не лізло.. у вічі, не забороняло гуляти (Панас Мирний, III, 1954, 261); * У порівняннях. Пан маршалок.. зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (Іван Франко, II, 1950, 309); Перед ним і впала [Зінька] на коліна, як підрізана (Андрій Головко, II, 1957, 178);
// підрізано, безос. присудк. сл. Середина куреня. Вигляд конуса; дерева підрізано і верхи їх зведено докупи, потім зав’язано (Карпенко-Карий, II, 1960, 267); Комбайнер уважно стежить, щоб не було підрізано коренів та щоб краще очистити гичку (Хлібороб України, 11, 1966, 23).
2. у знач. прикм. Зрізаний з якогось боку. Пароплав кінця XIX — початку XX сторіччя має високий корпус з вертикальним форштевнем і підрізаною кормою (Знання та праця, 3, 1968, 16).
3. у знач. прикм. Підкорочений, підправлений внаслідок підрізування. Всі усміхалися, бо Овсій видавався чуднуватим з своєю підрізаною борідкою, та ще підстрижений під макітерку (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 303).