ПІДРІВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРІВНЯТИ, яю, яєш, док., перех.
1. Робити рівним, рівнішим. Лариса помітила, що, окрім неї та Турбая, на кладовищі нікого немає. Лишилися тільки могильники, що закінчували підрівнювати свіжий глиняний горбик (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 77); Ігор, насупившись, незадоволено став підрівнювати ряд [ліжок] (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 30); Катерина підрівняла товсті вицвілі вуса, розгладила руді брови, що щітками стирчали на лобі [Антона] (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 145).
2. Робити однаковим, приводити у відповідпість з ким-, чим-небудь. — Оцей сенат хоче підрівняти голого з статечним господарем, який увесь вік стягався на землю: буде нарізати тільки по сім чи вісім десятин (Михайло Стельмах, I, 1962, 366).