ПІДРА́НЕНИЙ, а, е, мисл.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підранити.
2. у знач. прикм. Легко поранений, підстрелений. — Приймайте! — тягнучи підраненого коня за повід, задирливо гукав до Килигея якась чорнява (Олесь Гончар, II, 1959, 26); * У порівняннях. Зі сном вона боролася вже через силу, нарешті, як підранена, похилила голову набік і впала мені на плече (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 115).