ПІДПИ́СКА, и, жін.
1. Дія за значенням підписати, підписувати і підписатися, підписуватися 1, 2.
2. Письмове зобов’язання або потвердження чогось. — Усім я на чоловіка свого жаліюся, — відмовила голосно та виразно Горпина. — Бити він не б’є, бо дав підписку (Любов Яновська, I, 1959, 344); [Липський:] Я ладен дати вам підписку, що визнаю ваше повне авторство (Іван Кочерга, II, 1956, 101).