ПІДПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ності, жін.
1. Залежність від кого-, чого-небудь.
2. Граматичний спосіб сполучення речень або слів, що виражають залежність одного речення або слова від іншого. Підрядні сполучники служать для виявлення характеру залежності одного речення від другого та їх взаємної підпорядкованості (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 335).