ПІ́ДПІ́РКА, и, жін.
1. Те, чим підпирають, підтримують що-небудь. На місці вибуху вже була аварійна команда.. Почали ставити підпірки (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 125); Великі важкі груші-глеки гнуть восени гілля, доводиться ставити підпірки, щоб гілля не ламалося (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 149); Величезні дерева африканських лісів досягають у висоту 50—60 м. Нерідко вони мають додаткові корені — підпірки (Фізична географія., 6, 1957, 124).
2. перен., розм. Те, на чому що-небудь ґрунтується, від чого щось залежить. До цього часу життя пливло у мене хоч не легко, але більш-менш певно.., тепер усі підпірки заразом були вибиті з рук (Степан Васильченко, II, 1959, 509).