ПІДПІР

ПІДПІ́Р, пору, чол., техн. Напір води у річці, каналі, який утворюється внаслідок звуження русла, перекривання його греблею, мостовими підпорками і т. ін. Для створення необхідного запасу води або напору (підпору) води на річці, струмку, у балці будують гідротехнічну споруду — греблю (Довідник сільського будівельника, 1956, 6); На закругленнях [русла ріки] утворюється підпір, швидкість течії води зменшується (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 242).