ПІДПІ́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до підпільник. Коли б хтось з її знайомих з’явився перед нею, він не пізнав би в ній сувору, без усмішки в очах, завжди замкнену в собі підпільницю (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 238); Образ доньки машиніста Катрі Крос виписаний Ю. Смоличем з любов’ю. Катря — дисциплінована підпільниця, яка вміє переборювати всі труднощі (Історія української літератури, II, 1956, 468).
ПІДПІЛЬНИЦЯ
Тлумачення слова