ПІДПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підпекти.
2. у знач. прикм. Який трохи, злегка підпікся або зіпсувався від надмірного випікання. Ні сирий, ні підпечений (Номис, 1864, № 7623); Марко підсунувся до вогню, ..вигріб паличкою кілька картоплин, обчистив їх ножем від попелу і став їсти, смачно похрумкуючи підпеченою шкіркою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 16); По юрті пішов приємний запах підпеченого тіста (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 241).