ПІДПА́СИЧ, рідко ПІДПА́САЧ, а, чол. Те саме, що підпасок. — Коли дійшов до десяти літ, узято його до двора за підпасича (Іван Франко, II, 1950, 111); Корови й телята розбрелись по леваді, Степчині підпасичі грають у квача (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 270).
ПІДПАСИЧ
Тлумачення слова