ПІДП’Я́ТНИК, а, чол.
1. техн. Пристрій для опори осі вертикального вала. Як балансувальник, він займається нині одною роботою — установлює підп’ятник, куди заходить відполірований кінець осі, на якій змонтована стрілка приладу (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 224).
2. спорт. Пристрій для опори ніг веслувальника у човні.