ПІДОЗРІЛІСТЬ

ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ, лості, жін. Властивість і стан за знач. підозрілий. Підозрілість, з якою повернувся був відразу до мене запитаний парубок, моментально зникла, скоро він почув, що я тут, мабуть, не чужа людина (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 343); — А що в тій ступі? — професійна підозрілість одразу відкидав сітку здивування й посмішки. Пристав обережно.. заглядає в чорне жерло ступки, ще обережніше засовує туди пучку (Михайло Стельмах, I, 1962, 592).