ПІДНО́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підновити, підновляти.
2. у знач. прикм. Який змінено, доповнено чим-небудь. Закінчуючи цей схематичний начерк, лишається сказати кілька слів про зовнішні форми мистецтва, а власне, про «школи» його, зокрема нові і підновлені (Василь Еллан, II, 1958, 72).