ПІДНО́ШЕННЯ, я, сер.
1. рідко. Те саме, що піднесення. [Заграничний політик:] Нашій штуці [мистецтву] байдуже до того, чи ви через неї підвищитесь, чи ні.. Вона — скарбниця найвищого, найсубтильнішого чуття, а не підойма до підношення вгору стофунтових кльоців [колод] (Іван Франко, IV, 1950, 36).
2. заст. Подарунок, хабар. — А це вам, Василю Степановичу, — показав Головатий на пайку [дарунків], розміри якої значно поступалися перед підношенням, призначеним князеві (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 15).