ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ності, жін.
1. Стан за значенням піднесений 3. Краса рухливих смуг розпеченого металу схвилювала і водночас заспокоїла його, вселивши в нього якусь піднесеність, урочистість (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 183).
2. Те саме, що піднесення 2. Кінодокументалісти допомагають нам побачити в буднях піднесеність, помітити ту ледве вловиму іскорку, що дає сили шахтареві, сталеварові, орачеві (Мистецтво, 2, 1966, 26); Серед українських прозових творів на тему героїки громадянської війни роман Ю. Яновського «Вершники» виділяється художньою своєрідністю, романтичною піднесеністю, яка має, проте, виразно реалістичну основу (Радянське літературознавство, 9, 1965, 20).