ПІДНЕБЕ́ССЯ, я, сер. Небесний простір, височінь. — Я літаю, я шугаю, неначе орлиця в піднебессі понад верхами гір (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 234); Високо-високо в піднебессі кружляють літаки (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 241).
ПІДНЕБЕССЯ
Тлумачення слова