ПІДМОЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДМОСТИТИСЯ, ощуся, остишся, док.
1. розм. Підкладати що-небудь під себе.
2. до кого, розм. Сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось. Побачив [Охрім], що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (Іван Котляревський, I, 1952, 107);
// до кого, рідко під кого, перен., фам. Входити у чиє-небудь довір’я, задобрювати, підкуповувати і т. ін. когось. Щоб поставить на своє, То багатир не поскупився, Під кого треба — підмостився (Українські поети-романтики.., 1968, 598).
3. тільки недок. Пас. до підмощувати.