ПІДМА́ЗАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підмазати. Парк біля клубу над ставком.. Внизу, до самого ставка, підмазані вапном яблуні (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 61); Я курені було чисто — стіни вибілені, долівка підмазана й посипана жовтим піском (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 227).
2. у знач. прикм., розм. З підфарбованим обличчям. Відчув [Саїд] таку дужість, що ладен був один іти проти скелястих гір і диких пустель.. А от підмазана, тонкошкура жіночка, її голос, на якийсь час заволоділи мозком, затиснули серце (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 55).