ПІДМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підмалювати. Підмальовані чорним брови [татарки] і червоні, теж пофарбовані, нігті на руках і ногах так блищали до сонця, мов наведені політурою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285).
2. у знач. прикм. Який підмальовано, підфарбовано. Повела [Апнушка] підмальованими очима в бік поручника Суходолова (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 61); * У порівняннях. Ліси вже окутуються фіалковим маревом, і на снігу, мов підмальовані, синіють тіні дерев (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 221).
3. у знач. прикм., перен. Якому надано привабливішого вигляду. Марксисти переконані, що сукупність літературної діяльності О. Богданова зводиться до спроб прищепити свідомості пролетаріату підмальовані ідеалістичні уявлення буржуазних філософів (Ленін, 24, 1972, 322);
// Який прикрашено, оздоблено чим-небудь для приховання справжньої суті. Хоцінський своїм підмальованим оповіданням.. розбуркав у йому гордість своїм родом (Нечуй-Левицький, I, 1956, 158).